ход сражения

milit. schlachtentscheidend

-а (ходу), προθτ. в -е κ. в -у, на -е κ. на -у, πλθ. ходы κ. хода κ. хода α.

1. (в -е, на -у)• κίνηση, μετακίνηση• βάδισμα• πορεία•

|| η ταχύτητα•

|| παλ. • εκκλσ. πομπή• λιτανεία•

2. μτφ. εξέλιξη• πορεία•

3. λειτουργία•

4. κίνηση με, δια•

5. κίνηση• ξεκίνημα (στο παίξιμο)•

|| η σειρά έναρξης•

6. τρόπος, κόλπο, μανούβρα.

7. (μουσ.)• μετάπτωση, πέρασμα, μεταλλαγή.

8. είσοδος•

|| δίοδος, πέρασμα, διάβαση•

|| μέρος πολυδιάβατο, με μεγάλη κίνηση.

εκφρ.

на -у – στα γρήγορα, στα πεταχτά•

ход (ходы, ходы) • – (στρατ.) όρυγμα επικοινωνίας•

полный -! – (παράγγελμα)• τάχιστα!•

-ом! – (απλ.) γρήγορα, ταχιά•

своим -ом – με το δικό μου τρόπο•

дело идёт своим -ом – η υπόθεση ακολουθεί την πορεία της•

- у дать – φεύγω το βάζω στα πόδια•

дать ход – α) ξεκινώ, βάζω μπρος•

шофр дал ход – ο σωφέρης ξεκίνησε, β) κατευθύνω στον κανονικό δρόμο•

не дать -у – εμποδίζω την ανάπτυξη ικανοτήτων•

пойти в - – πιάνω, διαδίδομαι, χρησιμοποιούμαι ευρύτατα.• пустить в ход βάζω σε χρήση, κυκλοφορία• εφαρμόζω•

дело пошло в ход – η υπόθεση (η δουλειά) ξεκίνησε.

1) ( движение) йөреш, бару

2) (течение, развитие) барыш

3) тех. ( функционирование) эшләү, йөреш, йөрү, адым

4) ( в игре) йөрү, йөреш; чыгу

5) (приём, манёвр) алым, ысул

6) (вход; проход) кереп йөрү юлы; ишек

7) тех. ( рабочая часть) тәгәрмәч, йөреш

•

- в ходе

1) ( перемещение на ногах) cammino м., marcia ж.

2) ( транспортного средства) marcia ж., spostamento м., movimento м.

••

3) ( процессия) processione ж., corteo м.

4) (течение, развитие) andamento м., corso м.

••

5) ( перемещение части механизма) corsa ж., movimento м., moto м.

6) ( работа механизма) funzionamento м.

7) ( в игре) mossa ж.

8) (действие, поступок) passo м., mossa ж.

9) ( вход) ingresso м., entrata ж., porta ж.

10) ( проход) passaggio м., galleria ж.

11) ( доступ) accesso м., passaggio м.

••

12) ( применение) uso м., impiego м., circolazione ж.

13) ( ходовая часть транспортного средства)

* * *

1) ( движение) moto тж. тех., movimento тж. тех., marcia f; corsa f тж. тех.; velocità f ( скорость)

2) перен. (течение, развитие) corso m, andamento m, svolgimento m; percorso

3) тех. ( функционирование) funzionamento, corso, marcia f

4)

5) (массой, потоком, о птицах, рыбах) migrazione f; passaggio

6) ( в игре) mossa f шахм.; turno m карт.

7) (приём, маневр) mossa f, passo, manovra f, stratagemma, espediente

8) ( проход) entrata f; passaggio; accesso

9) тех. ( рабочая часть)

•

- на ходу

••

* * *

1) gener. andata, andatura, avviamento (дела и т.п.), procedimento, mossa (в игре), andamento, cammino, colpo, corso (также перен.), decorso, funzione (машины, механизма), moto, trascorrimento (времени, событий и т.п.), tratto, volta

2) obs. aperta

3) liter. piega (äåë)

4) eng. corsa (поршня и т.п.), marcia, escursione, funzionamento

5) econ. svolgimento

м

1. ҳаракат, гашт, гардиш; туда ход у три часа то он ҷо сесоата роҳ аст; ход поезда гашти Поезд; тихий ход гашти суст; дать задний ход ақиб рафтан; полныйход! тез!, зуд!; полным ходом бо суръати тамом; на полном (на всём) ходу тез (бо суръат) рафта истода

2. перен. рафт, равиш, ҷараён; ход событий рафти ҳодисаҳо; ход мыслей фикрхо; ход болезни ҷараёни касалӣ; ход экономического раз­вития рафти (равиши) тарақкиётӣ иқтисодӣ

3. гардиш, тобхӯрӣ, гашт, харакат; ход руля гардиши руль; ход поршня ҳаракати поршень; ход часов гаш­ти соат; плавный ход мотора ҳаракати мавзуни мотор; холостой ход харакати бекора; по ходу часовой стрелки мувофиқи гашти ақрабаки соат

4. кор, амалиёт; ход доменной печи кори кӯраи оҳангудозӣ

5. тех. кисми кори, чарх, гилдирак; гусеничный ход тасмачарх; коляска на резиновом ходу фойтуни чархаш резинӣ

6. (в игре) рониш, гашт, рондан(и), Гаштан(и); ход конём шахм. рондани асп; ход тузом карт, гашти туз; чей ход? навбати гаштан ба кӣ?, кӣ мегардад?; ваш ход гашт аз шумо, бозӣ аз шумо

7. перен. услуб, машқ, гашт; ловкий ход гашти моҳирона

8. дар, даромад, даромадгох; парадный ход дари да­ромад; чёрный ход дари Партов; ход со двора даромад аз ҳавлӣ

9. роҳ, роҳрав; подземный ход роҳи зеризаминӣ; ходы сообщения воен. хандак. (рощ рафтуомад дар байни сангарҳои хатти ҷанг) крёстный ход церк. салнббаророн (салибу укнусхоро бардошта кӯча ба кӯча гаштани насрониён); в ходе предлог с род. дар раф­ти…, дар вақти…, дар чараёни…, ҳангоми.,.; в ходе игры дар рафти бозй; в ходе переговоров дар рафти гуфтушунид; в ходе сражения дар рафти ҷанг (муҳориба); в ходе строительства дар рафти сохтумон; в [большом] ходу серистеъмол, сермасриф; быть в большом ходу маъмул (серистеъмол, сермасриф) будан; на ходу 1) (во время движения) ҳангоми ҳаракат 2) (по­путно) дар омади гап; с ходу рафтуравон; дать ход чему 1) ба харакат овардан, ҳаракат додан; машинист дал ход, поезд тронулся машинист поездро ҳаракат дод ва поезд ба роҳ даромад 2) ба муҳокима гузоштан (супурдан); дать ходу разг. гурехтан, фирор кардан; задать хода прост, ҷуфтак кашида гурехтан; знать все ходы и выходы ҳамаи роҳу растаро донистан; не дать ходу кому роҳ додан, мамониат кардан; пойти в ход ба кор даромадан, кор фармуда шудан; пу­стить в ход ба кор даровардан, кор фармудан, ба ҳаракат даровардан; пустить в ход машину мошинро ба ҳаракат даровардан (ба кор андохтан); на \ходу подмётки рвёт (режет) аз чашм сурмаро мезанад

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да